Вплив кольорів на людину

Основи психофізіологічної характеристики людини для графіки

Графіка дозволяє передавати великий обсяг інформації. Людина має обмежені можливості по сприйняттю інформації. Медики давно використовують колір як ліки і засіб управління психікою. Прописують пацієнтам окуляри з кольоровими скельцями без діоптрій. Велика кількість спортсменів зараз одягають окуляри.

Приклад: Всесвітні змагання лижників. Правила, встановлені медициною, забороняють брати стимулятори, засоби впливу на психіку. Для тренерів залишається одне засіб - це колір. Для лижників використовують помаранчевий колір, саме він налаштовує психіку людини на перемогу.

Сучасне програмне забезпечення також робиться з урахуванням колірних характеристик (фон для вікон меню help компанії Microsoft трохи жовтуватий). А, наприклад, така програма, як Norton Commander спочатку з'явилася з інтерфейсом синього кольору, оскільки синій колір дуже заспокоює і розслабляє психіку людини. А колір меблів в більшості громадських приміщень наближений до жовтого, тому що жовтий колір викликає відчуття задоволення.

Не секрет, що вплив кольору або кольорів на людину має дуже яскраво виражений характер. Колір також впливає на стан людини, на його психіку.

Коротка характеристика впливу кольорів на людину і на її психіку

Червоний - підвищує активність, збуджує, зігріває людини. Приклад: якщо стіни пофарбовані в червоний колір, то у людини буде виникати відчуття підвищеного тепла в приміщенні. Червоний колір - це засіб підвищення активності людини.

Помаранчевий - той же червоний, але має набагато м'якший вплив, тому що він трохи розкріпачує почуття.

Жовтий - викликає почуття вершини щастя, максимум задоволення, оточення друзями.

Зелений - викликає максимум чутливості і в природі займає більше 90% наявності всіх одиночних кольорів. Тому поширений переважно зелений колір, томущо для людини він нейтральний і викликає безініціативне пасивне спостереження.

Блакитний - це колір неба, завдяки цьому він заспокоює всі почуття, зменшує активність, але не сильно.

Синій - викликає депресію, різке зменшення активності. Використовується в антирекламі.

Сірий - викликає акуратність і коректність.

Чорний - налаштовує людину, на зниження рівня спостережливості, що і спонукає до допуску помилок. Для поліпшення коректності фон роблять сірим.

Слідство використання графіки

Зовсім змінилася архітектура програм. Якщо раніше батько програмування Вірт говорив, що будь-яка програма це алгоритм + структура даних, то з появою комп'ютерної графіки на персональному комп'ютері програма - це алгоритм + структура даних + інтерфейс користувача (графічний).

Програмування називають тепер візуальним програмуванням, тобто компілятор дає велику кількість діалогових вікон, де вводяться координати і видно прообраз результату, можна змінювати прообраз програми.

У 90-х роках з'явився стандарт зображення схем алгоритмів UML, його використовують всі підручники. Він враховує об'єктно-орієнтовані програми і здатний зображати багатозадачність. Є можливість схеми алгоритму малювати самому з готових стандартних форм. Оскільки всі програми використовують графіком (меню, товарні знаки, всякі допоміжні зображення) їх можна робити в сучасних компіляторах, не виходячи з компілятора. UML розглядається як міжнародний стандарт. У ньому 12 груп символів (кожна з груп з визначенням певну специфіку) і способів взаємозв'язку між ними.

Перехід до графічного інтерфейсу був змушений тим фактом, що людина сприймає 80% даних через картинку, і лише 20% - через розум, почуття і т.д.

Історія розвитку комп'ютерної графіки

Історія розвитку комп'ютерної графіки почалося вже в 20 столітті і триває сьогодні. Не секрет, що саме графіка сприяла швидкому зростанню швидкодії комп ’ ютерів.

1940-1970гг. - час великих комп'ютерів (ера до персональних комп'ютерів). Графікою займалися тільки при виведенні на принтер. У цей період закладені математичні основи.

Особливості: користувач не мав доступу до монітора, графіка розвивалася на математичному рівні і выводилась у вигляді тексту, що нагадує на великій відстані зображення. Графобудівники з'явилися наприкінці 60-х років і практично були не відомі.

1971-1985р. - з'явилися персональні комп'ютери, тобто з'явився доступ користувача до дисплеїв. Роль графіки різко зросла, але спостерігалося дуже низька продуктивність комп'ютера. Програми писалися на асемблері. З'явилося кольорове зображення (256).

Особливості: цей період характеризувався зародженням реальної графіки.

1986-1990рр. - поява технології Multimedia (Мультимедіа). До графіку додалися обробка звуку та зображення, спілкування користувача з комп'ютером розширилося.

Особливості: поява діалогу користувача з персональним комп'ютером; поява анімації і можливості виводити кольорове зображення.

1991-2008 роках. - поява графіки нашого дня Virtual Reality. З'явилися датчики переміщення, завдяки яким комп'ютер змінює зображення за допомогою сигналів посилають на нього. Поява стереоочков (монітор на кожне око), завдяки високій швидкодії яких відбувається імітація реального світу. Уповільнення розвитку цієї технології з-за побоювання медиків, оскільки завдяки Virtual Reality можна дуже сильно порушити психіку людини, завдяки потужному впливу кольору на неї.

Основні поняття та засоби комп‘ютерної графіки

Комп'ютерна графіка - це створення і обробка зображень (малюнків, фотографій і т.д.) за допомогою комп'ютера.

Існують 4 види комп‘ютерної графіки: растрова, векторна, тривимірна, фрактальна.

Розглянемо кожний вид графіки.

    Растрова графіка. Растрові зображення складаються з різнокольорових прямокутних точок, які називаються растром або пікселем. Таке представлення зображення існує не тільки в цифровому вигляді. Якщо ми уважно подивимось на монітор або екран телевізора, то можна розгледіти маленькі точки – пікселі, з яких складається зображення. Будь-яке зображення у газетах, журналах теж побудоване із точок. Але точки растра досить малі для того, щоб око людини сприймало сукупність різнокольорових точок як єдину картину, а не кожну точку окремо.

Растрові зображення мають максимальну реалістичність, оскільки в цифрову форму переходить кожний фрагмент оригіналу. Такі зображення мають великих об‘єм, оскільки запам'ятовується інформація про кожний піксель зображення. Таким чином, якість растрових зображень пов‘язана з їх розміром.

Відомі растрові редактори: Adobe Photoshop, Corel PhotoPaint, Macromedia FireWorks, Fractal Design Painter, Paint.

Векторна графіка. Зображення будується за допомогою математичних простих об'єктів – графічних примітивів (лінія, прямокутник, еліпс і т.д.). Векторні зображення складаються з контурів. Усі компоненти векторного зображення описані математично, а це означає – абсолютно точно. Чим більше контурів є в зображенні, тим воно більш деталізоване, живе.

Векторні зображення, як правило, будуються власноруч, тому найчастіше вони використовуються в кресленні. Але векторні зображення в порівнянні з растровими є не зовсім природним, "неестественными".

Векторні зображення мають в 10 – 100 разів менший об‘єм ніж растрові зображення. Вони не втрачають якості свого зображення при зміні розмірів.

Відомі векторні редактори: CorelDraw, Adobe Illustrator, Macromedia FreeHand, Word Editor.

3D-графіка. Трьохвимірна графіка використовується для імітування фотографування або відео зйомок трьохвимірних об'єктів, які можуть бути у пам'яті комп'ютера. 3D-графіка використовується для комп'ютерного проектування, комп'ютерних ігор, комбінованої зйомки, комп'ютерної мультиплікації.

Фрактальна графіка. Зображення будується зо допомогою фракталів.

Фрактал – це об'єкт, окремі елементи якого наслідують якості батьківських структур. Найвідомішими фрактальними об'єктами є дерева: від кожної гілки відходять менші, від них ще менші і т.д., сніжинки. Поява нових елементів меншого розміру відбувається за простим алгоритмом. Очевидно, що описати подібні об'єкти можна декількома математичними рівняннями. Вся інформація, яка необхідна для відображення фрактала займає в пам'яті комп'ютера всього десятки байт.

Комп'ютерна графіка - новий вид мистецтва!

• Комп’ютерна графiка поступово перетворюється в новий вид мистецтва. Спецiалiзованi програмнi засоби дозволяють практично будь - якiй людинi створювати, редагувати, перетворювати графiчнi зображення. Для роботи з графiчною iнформацiєю розроблене вiдповiдне програмне забезпечення: засоби перегляду, графiчнi редактори, фоторедактори та i ншi.
• Що таке «комп'ютерна графіка»? Як поділяється комп'ютерна графіка залежно від способу формування зображень? Характеристика растрових зображень. Характеристика векторних зображень. Формати графічних файлів. Графічні редактори.
• Комп’ютерна графiка — це графiка, яка обробляється й вiдображається засобами обчислювальної технiки. Для вiдображення графiки використовують монiтор, принтер, плотер тощо.
• Комп'ютерна графіка застосовується для візуалізації даних у різних сферах людської діяльності: - у медицині - комп'ютерна томографія; - в науці - наприклад, для наочного зображення складу речовини, побудови графіків, тощо ; - в дизайні - для реклами, поліграфії, моделювання, та ін. 
• Основні види зображень: В залежності від способу формування зображень, комп'ютерну графіку можна поділити на: · Растрові зображення
• · Векторні зображення
• Це набiр пiкселiв, тобто кольорових точок, розташованих на правильнiй сiтцi. джерелом растрових даних є також спеціальні пристрої введення: сканери, відеокамери, цифрові фотоапарати.
• Зображення розкладається на простi об’єкти — примiтиви. Основнi графiчнi примiтиви: лiнiї, елiпси, кола, многокутники, зiрки тощо.
• Растровi формати BMP (скорочення вiд Bit Map Picture), PCX TIFF GIF JPG PNG. Векторнi формати CDR DXF.